Перші відомості про бібліотеки на теренах сучасної Вінниччини відносяться до останньої чверті 16 ст. Це були в основному  приватні книгозбірні, що нараховували по кілька сотень книг, серед яких чільне місце посідали твори польських письменників, істориків, релігійних та громадських діячів: Миколая Рея, Якуба Вуєка, Яна Гербурта; обов'язковими були й історичні хроніки.

Книжкові збірки існували і при православних храмах та монастирях, але прикордонне розташування краю заважало сталому розвиткові бібліотечної справи. З перемогою Контрреформації в Речі Посполитій та укріпленням влади поляків на теренах Брацлавщини, уже в 17 ст. з’явилося кілька католицьких кляшторів (монастирів), бібліотеки яких охоплювали понад тисячі книжок. Часи козацьких війн, Руїна (період історії України другої половини 17 ст., що відзначився розпадом української державності, загальним занепадом та кровопролитними війнами), турецька окупація Поділля були нищівними для книжкових колекцій, тому у 18 ст. під час реколонізації краю почали практично наново формуватися місцеві книгозбірні при католицьких, греко-католицьких монастирях, навчальних закладах.

Однією з перших і найбільших світських бібліотек краю стало зібрання Подільської гімназії (Вінниця, 1814–1847), що охоплювало понад 4 тис. томів у 1831 р. Найбільшими книжковими колекціями володіли польські шляхтичі, наприклад, родове зібрання Потоцьких з Тульчина вміщувало 14,1 тис. томів у 1843 р. Тривалий час бібліотеки функціонували лише при навчальних закладах, урядових та громадських організаціях. Перші самостійні заклади були ініційовані приватними особами і діяли як комерційні в Немирові (власник Р. Б. Шерр, 1882), Могилеві-Подільському (власник М. Голубеєв, 1884).

З 1890-х рр. почали створюватися мережі народних бібліотек, ініційовані Подільською православною єпархією (1894), повітовими комітетами Піклування про народну тверезість (1897), Київським комітетом письменності (1900), повітовими земськими управами (1912), а також окремими підприємствами, кооперативними організаціями. На початок 20 ст. існувало при церковнопарафіяльних школах – 917 книжкових зібрань, при навчальних закладах Міністерства народної освіти – 286. Функціонувало понад 150 народних бібліотек, фонди яких обмежувалися кількома сотнями книжок універсального змісту і містили дешеві народні видання. Активно розвивалася мережа публічних бібліотек [Бар (1899), Гайсин (1902), Вінниця (1907), Могилів-Подільський (дозвіл 1910 р., але не реалізований)] і 24 приватні комерційні бібліотеки. Вони також мали універсальні фонди, широкої тематичної спрямованості з нахилом до гуманітарного напряму. Галузеву літературу можна було отримати лише в бібліотеках спеціалізованих навчальних закладів (Вінницьке реальне училище робило навіть іноземну передплату), профільних установ, організацій та підприємств. Напередодні революційних подій 1917 р. основним осередком бібліотечних послуг для населення були книгозбірні навчальних закладів. Основу бібліотечної мережі становили зібрання універсального змісту російською мовою. Читання національними мовами забезпечувалося зусиллями громадськості. Жодної спеціальної, наукової бібліотеки та бібліотеки для дітей не було створено. Найбільшим фондом володіла Немирівська чоловіча гімназія – понад 18,4 тис. томів.

Після 1917 р. розвиткові бібліотек та бібліотечних фондів на Поділлі сприяло створення Видавничого відділу для друкування дешевих книг при Подільській губернській народній управі, завдяки якому бібліотеки почали отримувати українські книжки. В населених пунктах краю було розгорнуто мережу хат-читалень товариства «Просвіта». Фонди бібліотек поповнювалися за рахунок націоналізації приватних зібрань. У цей час було сформовано мережі загальнодоступних бібліотек у кожному повіті. Наприкінці 1919 р. у Вінниці діяло 4 бібліотеки: Гоголівська (фонд 15 тис. пр.), товариства «Просвіта» (3,2 тис. пр.), Народного дому та єврейська з загальним фондом 1 тис. книжок. Важливою подією цього періоду стала підготовча робота зі створення у Вінниці філії Всенародної бібліотеки України Української Академії наук (УАН), початок якій поклав наказ Подільського губревкому від 23 вересня 1920 р. Вона, а також міська Публічна бібліотека ім. М. Гоголя (нині – Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського) згодом відіграли значну роль в організації і сприянні роботи новостворених книгозбірень. Зокрема, в Бібліотеці ім. М. Гоголя було створено об’єднання, що займалося підвищенням кваліфікації і наданням практичної допомоги бібліотекарям міст і сіл губернії.

Характерною ознакою початку 20-х років є створення пунктів ліквідації неписьменності, сільських клубів, хат-читалень, збільшення кількості бібліотек. У 1921 р. їх уже було 169 з книжковим фондом 94,2 тис. пр., послугами бібліотек користувалися 82,8 тис. читачів. Відбувалася централізація бібліотечної мережі та її розбудова відповідно до адміністративно-територіального поділу губернії. 1923 р. було організовано дитячий відділ при Вінницькій міській бібліотеці,  у листопаді 1927 р. відбулося офіційне відкриття міської бібліотеки для дітей з фондом 1 600 книгжок. У середині 20-х рр., відповідно до інструкції НКО УСРР «Про порядок перегляду літератури на предмет її ідеологічного спрямування та вилучення шкідливої літератури з книгозбірень і читалень, з книгарень та кіосків, ринку» від 21 грудня 1925 р., посилилася бібліотечна цензура,  із фондів була вилучена так звана ідеологічно шкідлива література. У чорних списках опинилися книги М. Грушевського, Л. Юркевича, М. Туган-Барановського, Д. Яворницького та інші. Значне вилучення літератури відбулося у 1929 р., що призвело до скорочення бібліотечного фонду. При обласній бібліотеці створено т. зв. спецхран (забороненої літератури), який проіснував понад 70 років. Великого значення в цей час набули пересувні бібліотеки. У 1930 р. бібліотекарі стали активними учасниками бібліотечного походу під лозунгом «Книгу – в маси».  

Зі створенням у 1932 р. Вінницької області керівництво бібліотеками було покладено на обласний відділ народної освіти, при якому згодом було організовано бібліотечний сектор. Зросла мережа районних бібліотек, діяли літературні гуртки, гуртки художнього читання, набула розмаху масова робота. Проводилися зустрічі з письменниками, влаштовувалися книжково-ілюстративні виставки. Відбулася подальша спеціалізація бібліотечної мережі, зокрема відкрито медичну бібліотеку у м. Вінниця. Створювалися бібліотеки і при навчальних закладах.

1 січня 1934 р. статус обласної отримала центральна міська бібліотека ім. К. А. Тімірязєва, котра, спираючись на 44 районні книгозбірні, розгорнула широку методично-бібліографічну допомогу сільським книгозбірням. Того ж року проведено бібліотечний перепис, унаслідок якого на облік взято 1 020 масових бібліотек всіх відомств з книжковим фондом 1 527,8 тис. пр. В області  функціонували також: 788 бібліотек навчальних закладів із фондом 1 0149,4 тис. пр.; 124 наукових та спеціальних – з фондом 436,5 тис. пр. Дітей обслуговували 11 бібліотечних установ, фонд яких налічував 26,6 тис. пр. Зростання мережі спричинило потребу в кваліфікованих кадрах. Питанням підвищення кваліфікації почали займатись обласна бібліотека та філія Всенародної бібліотеки УАН. Були започатковані обласні курси і семінари бібліотекарів у Вінниці та районних центрах Тульчині і Могилеві-Подільському. Поступово навчанням було охоплено всіх основних працівників районних, сільських і колгоспних бібліотек. Бібліотечні кадри отримували освіту в бібліотечному технікумі, що був відкритий 1934 р. на базі бібліотечного відділу Тульчинського технікуму комуністичної освіти (нині – Тульчинський фаховий коледж культури). До 1941 р. цей навчальний заклад підготував 402 кваліфіковані спеціалісти бібліотечної справи.

Напередодні Другої світової війни на Вінниччині працювало 1 268 масових бібліотек, у т. ч. приклубні, колгоспні і профспілкові, з фондом понад 2 млн пр. Книгозабезпеченість досягала більше однієї книги на мешканця області. У державних масових бібліотеках працювали 338 штатних бібліотекарів, багато з яких мали вищу, середню і спеціальну освіту, або пройшли підготовчі бібліотечні курси.

Під час війни на тимчасово окупованій території були знищені майже всі фонди міських, районних і сільських книгозбірень та 300 тис. пр. видань обласної бібліотеки. Зруйновано приміщення Бершадської, Липовецької, Козятинської, Гайсинської та низки інших бібліотек. Бібліотекарі, які залишилися на окупованій території, входили до партизанських загонів і брали участь у підпільній боротьбі. Зокрема, І. Бевз, завідувач міської бібліотеки ім. Н. К. Крупської, був керівником підпільної організації і посмертно удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Після звільнення Вінниччини від німецько-фашистських загарбників до бібліотек почали надходити книгжки не лише від книголюбів, мешканців області, але й з усіх республік Радянського Союзу. Всього було передано 58 тис. томів. Наприклад, жителі Жмеринки зібрали для своїх книгозбірень 7 тис. томів.

У період відбудови народного господарства в кожному райцентрі було створено районні бібліотеки, збільшилася мережа сільських державних бібліотечних закладів. У 1945 р. організовано обласний відділ культурно-освітньої роботи, на який покладалося керівництво роботою клубних і бібліотечних установ, а в 1953 р. – обласне управління культури. В короткий термін було відновлено довоєнну мережу районних і міських бібліотек, а мережу сільських – збільшено майже втричі (це були переважно приклубні і колгоспні бібліотеки). Відбудовою Вінницької обласної бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва керував Герой Радянського Союзу І. Філіповський, який очолив її у 1952 р.

Основним джерелом поповнення фондів бібліотек області став бібліотечний колектор, а кожна колгоспна книгозбірня отримувала книги із серії «Колгоспна бібліотека», в яку входило понад 100 назв кращих творів української і світової літератур. Починаючи з 1951 р. повсюдно відкривалися державні міські та сільські бібліотеки, в які поступово вливалися фонди колгоспних книгозбірень. У кінці 50-х майже всі населені пункти були охоплені бібліотечним обслуговуванням, широко використовувалися нестаціонарні форми. Мережа масових бібліотек на початок 1960 р. дорівнювала 2 024 одиниці з книжковим фондом 7 190,7 тис. пр.. Послугами бібліотек користувалися понад пів мільйона осіб, або кожний четвертий мешканець області. Зміцнилася матеріально-технічна база бібліотек. Обласне управління культури через виробничий комбінат організувало виготовлення спеціального обладнання для бібліотек. Продовжувало роботу з підготовки бібліотечних кадрів Тульчинське училище культури (заклад протягом усього періоду своєї діяльності неодноразово змінював назву, але завжди в ньому зберігалося бібліотечне відділення).

У 1960 р. серед бібліотек Вінниччини розгорнулося змагання за звання «Бібліотека відмінної роботи». У 1967 р. діяльність великої групи бібліотекарів була відзначена державними нагородами – орденами і медалями. Серед них: завідувач бібліотеки с. Бабчинці Могилів-Подільського р-ну О. Сирота – орденом Трудового Червоного Прапора; завідувач бібліотеки с. Дзигівка Ямпільського р-ну Г. Редькіна – медаллю «За трудову доблесть»; завідувач бібліотеки с. Селище Літинського р-ну Г. Марчук, завідувач бібліотеки с. Бабчинці-ІІ Могилів-Подільського р-ну Н. Патерлевич – медалями «За трудову відзнаку».

У 1970 р. мережа державних бібліотек становила 1 556, з них 1 302 – у сільській місцевості. 72,1% населення охоплено бібліотечним обслуговуванням. Сумарний фонд налічує 12 992,9 тис. пр. Число читачів – 1 129 963, книговидача – 22 287,3 тис. пр. Діяло 225 профспілкових бібліотек. У 1974 р. в області розпочалася централізація державних масових бібліотек. Першими були централізовані бібліотеки в Тульчинському районі, на його базі згодом діяла обласна ШПД з питань централізації бібліотек. У 1980 р. завершилося створення в області ЦБС, які об’єднали 1 364 бібліотеки з фондом 16 288,9 тис. пр. В області діяли також 1 972 пересувні бібліотеки в населених пунктах та на виробничих ділянках.

Відбувається подальша спеціалізація бібліотек, зокрема в 1980 р. у Вінниці, в приміщенні колишньої обласної наукової медичної бібліотеки за розпорядженням виконкому Вінницької обласної Ради народних депутатів за № 185 від 27.03.1980 р. відкрито обласну бібліотеку для юнацтва «з метою створення найбільш сприятливих умов для всебічного виховання і розвитку юнацтва, поліпшення обслуговування їх літературою». У Могилеві-Подільську – міську бібліотеку для юнацтва. В першій половині 80-х рр. 20 ст. активно проводилася робота з комплектування бібліотечного фонду. Основним джерелом постачання, як і раніше, був обласний бібколектор, книгообмінний фонд обласної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва. Проте в репертуарі було багато суспільно-політичної літератури, не вистачало українських книжок.

У 1983 р. однією з перших в Україні Вінницька область почала створювати культурно-спортивні комплекси, в складі яких вагоме місце приділялося бібліотекам. У цей час під керівництво обласної наукової бібліотеки розробляло Єдині плани пропаганди і впровадження в сільськогосподарське виробництво досягнень науки і передового досвіду. Розпочалося створення довідково-інформаційних фондів (ДІФів) для спеціалістів сільського господарства і промисловості. У 80-х рр. відбулося значне скорочення профспілкових бібліотек. На 01.01.1991 р. діяло 1 367 бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв з фондом 20 456 тис. пр. видань. Мережа бібліотек усіх систем і відомств становила 2 532 заклади, з них – 67 профспілкових.

У перші роки становлення незалежності української держави на потреби закладів культури області, у т.ч. й бібліотек, з місцевого бюджету виділялося 6% коштів. У середині 90-х рр. через складну фінансово-економічну ситуацію в Україні та регіоні почалося значне скорочення бібліотечної мережі та персоналу, відбулося переведення бібліотечних працівників на умови неповного робочого дня – 0,75, 0,5 та навіть на 0,25 посадового окладу. Окремі бібліотеки були тимчасово передані на утримання місцевих колективних сільськогосподарських підприємств. Проведено три конференції обласного значення – науково-методичну «Перехід до ринку і проблеми розвитку духовності на Вінниччині» (лютий 1993), обласну «Бібліотеки і розвиток культури та духовності на Вінниччині» (березень 1993), науково-практичну «Сільська бібліотека: проблеми і перспективи» (1994), де обговорювалися проблеми діяльності бібліотек в умовах Незалежності та розвитку ринкової економіки. У 1997 р. на виконання Постанови Кабінету Міністрів України «Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення публічними бібліотеками населення в Україні» в області було створено Державний реєстр, до якого внесено 1 027 бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України. Бібліотеки займалися пошуком додаткових коштів на поповнення бібліотечних фондів та забезпечення інших потреб життєдіяльності закладів.

На 01.01.2000 р. мережа публічних бібліотек становила 1 130 одиниць з бібліотечним фондом 20 456  тис. пр. і штатом 1 668 працівників. Діяло 44 профспілкові  бібліотеки. Наприкінці 90-х – на початку 2000-х рр. в області почався процес децентралізації бібліотечної мережі.

У 2000-х роках було ухвалено низку обласних програм, спрямованих на бібліотеки, зокрема, з питань розвитку культури на 2003–2004 рр., поповнення бібліотечних фондів на 2003–2005 рр., розвитку краєзнавства на період до 2010 р., модернізації бібліотек на період до 2017 р. Аналогічні документи були затверджені в усіх районних центрах і містах обласного значення.

Упродовж першого десятиріччя 21 ст. відбувалося подальше впорядкування та оптимізація бібліотечної мережі. На кінець 2010 р. кількість бібліотек системи Міністерства культури України становила 959 одиниць, з них – 848 сільських. Усього в області діяло 1 946 бібліотек різних систем і відомств, у т. ч. 45 профспілкових. У цей період залишилося лише 9 ЦБС, бібліотеки інших районів працювали в умовах повної або часткової децентралізації. Бібліотечне обслуговування здійснювали також 146 клубів-бібліотек. Кількість бібліотечних фондів на кінець 2010 р. становила 16 млн 240,2 тис. пр. Число користувачів за ЄРК – 603,1 тис. осіб, обслужених – 683,1 тис., документовидача – 13 млн 221,7 тис. пр., відвідувань – 729,1 тис.

У 2002 р. видано розпорядження голови Вінницької облдержадміністрації «Про створення центрів регіональної інформації на базі публічних бібліотек». Підготовка бібліотекарів та керівників галузі районної і міської ланок до відкриття цих центрів відбувалася в ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. Всього навчанням було охоплено 1,5 тис. осіб. Центри регіональної інформації були створені в більшості бібліотек. У 2005 р. Вінницька область стала місцем проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції директорів обласних наукових бібліотек «Створення та інтеграція інформаційних ресурсів бібліотек», виїзні засідання якої проходили на базі Немирівської та Тульчинської ЦБ.

Бібліотеки області брали участь у всеукраїнських акціях, зокрема: сімей-ерудитів «Від роду – до народу», літературного конкурсу юних талантів «О, мово моя, душа голосна України», дитячого конкурсу «Я і мої права» та ін.

У цей період бібліотеки стають учасниками інвестиційних проєктів міжнародних організацій: МФ «Відродження», Посольства США в Україні, благодійного фонду Білла і Мелінди Гейтс та ін. Протягом 2001–2005 рр. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, центральна бібліотека Тульчинської ЦБС, КЗ «Барська районна бібліотека», Хмільницька бібліотека для дорослих, Іванівська сільська бібліотека Барського р-ну виграли проект Посольства США в Україні «Інтернет для читачів публічних бібліотек» – LEAP, на базі них було відкрито інтернет-центри. Протягом 2010–2013 рр. 102 центральні районні, міські та сільські бібліотеки стали переможцями V раундів конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до мережі Інтернет» програми «Бібліоміст». Загалом бібліотеки 18 з 27 районів області та м. Вінниця отримали комп’ютери та інше технічне обладнання, а бібліотекарі пройшли навчання в Регіональному тренінговому центрі (РТЦ) при ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва.

У 2014 р. сім сільських бібліотек стали переможцями конкурсу УБА «Бібліотека – громада: відкритий простір» за фінансової підтримки Фонду «Монсанто». Барська районна бібліотека перемогла у мікропроєкті від Українського фонду соціальних інвестицій на зміцнення матеріально-технічної бази та отримала комп’ютерне обладнання на суму понад 32 тис. грн., передплату періодичних видань на 2015 р., у перспективі – надходження нових книжок. Електронну пошту мають 188 бібліотек, з них на селі – 112. Шість бібліотек створюють електронні каталоги (ОУНБ, обласні бібліотеки для юнацтва та для дітей ім. І. Я. Франка, Хмільницька центральна  для дорослих, Вінницька районна ЦБС та Вінницька міська ЦБС). Близько 80 бібліотечних блогів висвітлюють роботу бібліотек, 20 книгозбірень та ЦБС області мають свої вебсайти.

2013 року бібліотеки області започаткували створення відеороликів з їх подальшим розміщенням у ютубі. У 2014 р. створено 86 буктрейлерів до обласного конкурсу «Видимі історії про книги». Для міжбібліотечного спілкування фахівці бібліотек області використовують такий канал комунікації, як скайп-технології.

У межах відзначення Всеукраїнського дня бібліотек відбулися І і ІІ обласні бібліотечні форуми – «Публічна бібліотека Вінниччини: новий образ в новому столітті» (2011), «Публічні бібліотеки регіону: нові реалії і вічні цінності» (2013); науково-практичні конференції «Бібліотека в умовах сучасності і конструювання майбутнього» та міжнародні науково-практичні конференції з усної історії (що два роки).

2019 р. делегація бібліотекарів Вінниччини здійснила навчальний візит за темою «Усна історія та громадська архівістика» до Республіки Польща.

На 01.01.2015 р. мережа публічних бібліотек становила 948, з них – 843 сільських, бібліотечний фонд – 15 млн 74,8 тис. прим., документовидача – 12 млн ,1 тис., відвідування – 4 млн 67,4 тис. Користувачів за ЄРК – 570,9 тис., обслужених – 656,5 тис.

На 01.01.2024 р. мережа бібліотек області становила 1588 одиниць, з них: системи Міністерства культури та інформаційної політики (Міністерства культури та стратегічних комунікацій) України – 862, у т. ч. обласні – 2; з них для юнацтва – 1; для дітей – 19, для осіб з вадами зору – 1, у сільській місцевості – 775, спеціальні – 726, у т. ч.: закладів загальної середньої освіти – 653, закладів професійної (професійно-технічної) освіти – 30, закладів фахової передвищої освіти – 20, закладів вищої освіти – 14, інші – 9.

Обсяг бібліотечного фонду – 19 млн 530 тис. пр., у. т. ч. системи Міністерства культури та інформаційної політики – 8 млн 891,2 тис. пр. Документовидача – 14 млн 831,1 тис. пр., з них системи Міністерства культури та інформаційної політики – 9 млн 289, 9 тис. пр. Відвідування – 5 млн 565,4 тис., у публічних бібліотеках – 499,8 тис. Користувачів за ЄРК – 668,4 тис., системи Міністерства культури та інформаційної політики – 434,2 тис., обслужених – 499,7 тис.

Викликом для галузі залишається збереження мережі бібліотек. Лише за 2022 р. мережа бібліотек Вінниччини скоротилася на 29 закладів.

23 квітня 2021 р. на 8-й сесії Вінницької обласної Ради 8-го скликання ухвалено рішення «Про зміни в організації діяльності обласних бібліотек», згідно з яким шляхом злиття Вінницької обласної бібліотеки для дітей ім. І. Я. Франка та Вінницької обласної бібліотеки для юнацтва було створено Вінницьку обласну бібліотеку для дітей та юнацтва ім. І. Я. Франка (від 23 лютого 2024 р. найменування змінено на Вінницьку обласну бібліотеку для дітей та юнацтва ім. Івана Франка (скорочена назва – ВОБДЮ ім. Івана Франка).) Цим рішенням також припинено юридичну особу – Вінницьку обласну наукову медичну бібліотеку шляхом приєднання її до ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва.

29 липня 2022 р. сесія Вінницької обласної Ради своїм рішенням вилучила з найменування ОУНБ ім’я російського вченого К. А. Тімірязєва. 25 листопада того ж року, згідно з рішенням сесії Вінницької обласної Ради заклад перейменовано у «Вінницьку обласну універсальну наукову бібліотеку імені Валентина Отамановського», скорочена назва «ВОУНБ ім. В. Отамановського». Рішення набуло чинності з 15 грудня 2022 р.

У бібліотечних установах області станом на 01.01.2015 р. налічувалося 1 541 бібліотечний працівник. Повну вищу бібліотечну освіту мали 256 осіб, базову бібліотечну – 593. Більше половини бібліотекарів – професіонали зі стажем роботи понад 20 років, молодь до 35 років становить 12% від загальної кількості.

На 01.01.2024 р. налічується 2 912 працівників, з них 1 942 бібліотечних, у т. ч. у публічних бібліотеках – 1396, з них – 1215 бібліотечних. Фахову освіту має 60 % бібліотечних працівників. Повну вищу бібліотечну освіту має 291 працівник публічних бібліотек. Зі стажем роботи понад 20 років – 571, молодь до 35 років – 159 фахівців.

2019 р. створено Вінницьке обласне відділення ВГО Українська бібліотечна асоціація, яке охоплює понад 250 членів.

Після широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну адміністрація ВОУНБ ім. В. Отамановського, керівники бібліотек територіальних громад (ТГ) Вінниччини разом зі своїми колективами змінили змістове наповнення соціокультурних, наукових та інформаційних заходів, адаптували діяльність закладів до роботи в умовах воєнного стану.

Працівники обласних та публічних книгозбірень краю беруть активну участь у волонтерській діяльності, допомагаючи всіма можливими засобами (інформаційною, фінансовою, матеріальною, моральною підтримкою) військовослужбовцям Збройних Сил України, територіальної оборони, внутрішньо переміщеним особам.

У межах Всеукраїнської акції «Бібліотека українського воїна» ВОУНБ ім. В. Отамановського, користувачі, громадськість беруть участь в акціях «Бібліотека – захиснику України» та Всеукраїнському проєкті збору книжок «Вільні читають українською» для підтримки бібліотек Харківської, Сумської, Донецької, Луганської, Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей, що постраждали від російської агресії.

Бібліотеки області долучаються до Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативи Олени Зеленської «Ти як?».

Відповідно до «Рекомендацій щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації щодо України», розроблених Міністерством культури та інформаційної політики України, в області поетапно було вилучено книжки російських авторів з відкритого доступу. 25 травня 2023 р. у ВОУНБ ім. В. Отамановського відбулося засідання круглого столу «Актуалізація бібліотечних фондів в умовах збройної агресії рф проти України» за участі представників державної влади, місцевого самоврядування, науковців, видавців, бібліотечних працівників. За 2022–2023 рр. з бібліотечних фондів публічних бібліотек територіальних громад вилучено 1 млн 817 тис. пр. російськомовних книжок на суму 2 млн 720 тис. грн. Це 10,5 % від загальної чисельності фонду.

Більшість бібліотек ведуть сторінки в соціальних мережах, 555 – представлені в мережі «Фейсбук» та на бібліотечних блогах, 312 – зареєстровані як бібліотеки-Хаби цифрової освіти в межах проєкту «Розвиток спроможності бібліотек-Хабів цифрової освіти», який реалізує ВГО Українська бібліотечна асоціація за підтримки Програми розвитку ООН («Проєкт підтримки Дія») та Міністерства цифрової трансформації України.

Бібліотеки Вінниччини реалізують інвестиційні проєкти, в т. ч. міжнародні. Грантові проєкти щодо уникнення ризиків і загроз у користуванні цифровими технологіями за підтримки Fundacja TechSoup (Варшава, Польща) ВОУНБ ім. В. Отамановського та Немирівська публічна бібліотека реалізують проєкт «Кібербулінг: від проблеми до рішення».

Барська публічна бібліотека спільно з ГО Асоціація користувачів Барської бібліотеки «Світ інформації» виграли грант та передали на місцеву лікарню операційний механіко-гідравлічний стіл вартістю 200 тис. грн та операційну лампу вартістю 117 тис. грн. У межах міжнародного грантового проєкту «Забезпечення умов спрощеного харчування дітей у закладах загальної середньої освіти Барської ТГ» придбано 26 термопотів. Загальна сума проєкту 600 тис. грн.

На базі комунальних закладів «Публічна бібліотека Війтіївецької сільської ради», «Тростянецької селищної публічної бібліотеки», «Іллінецької міської мультимедійної бібліотеки» за фінансової підтримки Уряду Швейцарської Конфедерації через Швейцарську агенцію з розвитку і співробітництва в Україні (SDC) облаштовано «Центри активності громадян».

У січні 2023 р. в Крижопільській громаді на базі КЗ «Публічна бібліотека Крижопільської селищної ради» в бібліотеці для дітей відкрито простір за підтримки чеської гуманітарної організації «Людина в біді» та співпраці Вінницького обласного молодіжного центру «Квадрат». Для облаштування відремонтованого центру придбано: книжкові полиці, бібліотечну кафедру, музичну колонку, електропіаніно, фліпчарт, ноутбук, телевізор, крісла-мішки, світлодіодні лампи, потужний акумулятор, електроконвектори, канцтовари. Загальна сума гранту становить понад 180 тис. грн. Окрім цього, в центрі працює професійний психолог. А в 2024 р. завдяки виграному гранту від Міжнародного благодійного Фонду «Руки друзів», проєкт «Building, back, better» (будуємо, відбудовуємо, покращуємо), спрямований на відновлення та реконструкцію освітніх закладів для дітей в Україні та фінансується Федеральним Міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), КЗ «Публічна бібліотека Вороновицької селищної ради» отримала комп’ютерне та мультимедійне обладнання, комфортні меблі, оснащення для інклюзивної освіти на суму майже 246 тис. грн. Облаштований креатив-простір у бібліотеці – це своєрідна мікс-терапія, яка є і кінозалом, і місцем для творчих зустрічей, і для презентацій книжок та психологічного розвантаження.

Загалом за 2023 р.. бібліотеки Вінниччини отримали 3 млн 884 тис. грн благодійної допомоги.

Реалізує низку інноваційних проєктів ВОБДЮ ім. Івана Франка.

У ВОУНБ ім. В. Отамановського, бібліотеках ТГ діють численні клуби та об’єднання за інтересами, зокрема розмовні – для внутрішньо переміщених осіб, проводяться презентації книжок, зустрічі з воїнами ЗСУ, внутрішньо переміщеними особами, круглі столи, екологічні місячники, інші різнопланові соціокультурні заходи. З 1989 р. на Вінниччині проходять Стусівські читання: в січні – до дня народження поета, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка, Героя України Василя Стуса, у вересні – до дня його пам’яті.

З 2014 р. заклад культури «Вінницька міська централізована бібліотечна система» проводить книжковий фестиваль «VinBookFest».

Неодноразово бібліотекарі області отримували державні нагороди та відзнаки. Так, у 1970 р. майже 200 бібліотекарів були нагороджені ленінськими ювілейними медалями «За доблесну працю», 4 – орденом Трудового Червоного Прапора і медалями «За трудову відзнаку», «За трудову доблесть».

Почесного звання «Заслужений працівник культури УРСР» удостоєні: завідувач бібліотеки с. Богданівка Тульчинського р-ну С. Поплавський (1973), директор Тульчинського культурно-освітнього училища (1999–2006 – директор Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва) В. Циганюк (1986), директор Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва А. Лучко (1987); почесне звання «Заслужений працівник культури України» отримали: директор Липовецької ЦБС В. Липко (1999), директор Мурованокуриловецької ЦБС Л. Драганюк (2001),завідувач бібліотеки с. Чагів, нині Вінницького р-ну, К. Трохимець (2003), заступник директора з основної та наукової діяльності Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва П. Цимбалюк (2004), завідувач науково-бібліографічного відділу Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва Г. Авраменко (2007), директор Барської ЦБС Л. Кирилюк (2008), директор Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва Н. Морозова (посади зазначено на час надання працівникам почесного звання.)

Значний внесок у розвиток бібліотечної справи області роблять бібліотечні працівники: ВОУНБ ім. В. Отамановського – О. Антонюк (зав. відділу краєзнавства), Л. Біла (зав. відділу новітніх технологій, економічних і юридичних наук), О. Кізян (провідний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії), О. Когут (зав. відділу формування бібліотечних фондів), В. Коцюбська (зав. сектору газетної періодики), Т. Кристофорова. (головний методист), С. Лавренюк (зав. редакційно-видавничого сектору), Т. Марченко (зав. науково-методичного відділу), Н. Мельник (провідний методист), М. Семик (зав. сектору «Регіональний тренінговий центр»), К. Скомаровська (зав. сектору «Вікно в Америку»), Г. Слотюк (в. о. директора ВОУНБ ім. В. Отамановського), О. Стояльникова (головний бібліотекар відділу з електронних комунікацій та баз даних); ВОБДЮ ім. І. Франка – Р. Анохіна (зав. відділу зберігання бібліотечних фондів), А. Безмощук (зав. відділу методично-бібліографічної роботи), Г. Качуринська (провідний методист), Л. Нікітюк (зав. відділу обслуговування юнацтва), Т. Пісна (директор), О. Прокопович (зав. відділу обслуговування учнів 5–8 класів), Т. Собко (зав. відділу обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1–4 класів); бібліотек ТГ області: О. Заквацька (директор ЗК «Вінницька міська централізована бібліотечна система»), Л. Кирилюк (директор КЗ «Публічна бібліотека» Барської міської ради), Л. Патерок (зав. Міжлісянської сільської бібліотеки Барської міської ради), Н. Людва (зав. КЗ «Брацлавська публічна бібліотека» Брацлавської селищної ради), О. Бригас (методист Гайсинської ЦБС), О. Захарчук (директор КЗ Публічна бібліотека Жмеринської міської територіальної громади), Н. Покрищук (директор Іллінецької міської мультимедійної бібліотеки Іллінецької міської ради), Л. Лівандовська (директор КЗ «Публічна бібліотека» Калинівської міської ради), О. Болюх (директор КЗ «Публічна бібліотека Крижопільської селищної ради»), М. Юкало (директор КЗ «Липовецька публічна бібліотека»), Л. Іщук (директор КЗ «Публічна бібліотека» Літинської селищної ради), О. Коваль (директор КЗ «Публічна бібліотека» Немирівської міської ради), А. Красноштан (директор КЗ «Публічна бібліотека Погребищенської міської ради»), В. Вігуржинська (директор КЗ «Публічна бібліотека Тульчинської міської ради»), Т. Кушнір (директор Публічної бібліотеки Томашпільської селищної ради), М. Дереш (директор КЗ «Тростянецька селищна публічна бібліотека») та ін.

Підготовку бібліотечних кадрів в області здійснюють Тульчинський фаховий коледж культури, Донецький національний університет ім. В. Стуса. Підвищення кваліфікації, перепідготовку та організацію стажування здійснює Вінницький обласний навчально-методичний центр галузі культури, мистецтв та туризму.

 

Prusiewicz, A. Biblioteki na Podolu i ich ekslibrisy / А. Prusiewicz // Exlibris. – Lwow, Krakow, 1922. – Zesz. IV. – S. 72–77;

Макрушін, І. Г. Дві бібліотеки / І. Г. Макрушін // Б-ка у соціалістичному будівництві. – 1935 – № 7. – С. 57–60;

Смагло, Г. К. Бібліотечна справа на Вінниччині за роки Радянської влади : [Інформ. заст. директора обл. наук. б-ки ім. К. А. Тімірязєва] / Г. К. Смагло // Бібліотекознавство та бібліографія. – Харків, 1967. – С. 78–88;

Вінниччина бібліотечна : довідник / авт. кол.: Циганюк В. Ф., Цимбалюк П. І., Журавлівський І. М. [та ін.] ; Упр. культури Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2003. – 213 с. 

Бібліотека в контексті світової культури, науки, інформації : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. / ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2007. – 208 с. 

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва в контексті історії та інноваційному поступі сьогодення : монографія / Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; авт. проєкту В. Ф  Циганюк ; авт. кол.: Г. М. Авраменко, Т. В. Герасимова, І. М. Журавлівський та ін. ; упоряд. тексту: М. Г. Спиця, О. І. Кізян, Н. І. Морозова ; відп. за вип. Н. І. Морозова. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2007. – 312 с. : фото, арх. док. – (Віковому ювілею бібліотеки присвячується).  

Кароєва, Т. Р. Провінція у галактиці Гутенберга: книжкова культура подолян другої половини ХІХ – початку ХХ ст. : монографія / Т. Р. Кароєва ; М-во освіти і науки України, Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. – Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2014. – 472 с. : іл.

Кристофорова, Т. Місце, де можна дізнатися про все на світі (враження про відвідування бібліотек Польщі) / Тетяна Кристофорова // Бібл. форум: історія, теорія, практика. – 2020. – № 1. – С. 36–39.

Слотюк, Г. Усна історія: теорія і практика досліджень на сучасному етапі : [про проведення Вінницькою ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва в онлайн-форматі VІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Усна історія: теорія і практика досліджень на сучасному етапі»] / Галина Слотюк // Бібл. форум: історія, теорія, практика. – 2021. – № 2. – С. 28–31.

Вінницька ОУНБ: інноваційний поступ продовжується (2007–2021 рр.): наук.-інформ. зб. / Департамент гуманітар. політики Вінниц. обл. військ. адмін., Вінниц. ОУНБ ; авт. кол.: Л. Б. Сеник (голова), Г. М. Слотюк (співголова), П. І. Цимбалюк (упоряд.) [та ін.] ; ред.: С. В. Лавренюк, О. А. Ткачук. – Вінниця, 2022. – 288 с. : фот.

Бібліотека в умовах сучасності і конструювання майбутнього : матеріали ІІІ наук.-практ. конф., 28 верес. 2021 р., м. Вінниця : (до Всеукр. дня б-к) / Департамент гуманітар. політики Вінниц. облдержадмін., Упр. культури та креат. індустрій, ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, Він. обл. від-ня ВГО УБА. – Вінниця, 2021. – 144 с. https://library.vn.ua/e-library/katalog/materiali-3-naukovo-praktichnoii-konferenczii-2021

Статистичний експрес «Бібліотеки Вінниччини 2020–2021 рр.» / Вінниц. ОУНБ ; уклад.: Т. М. Марченко, Н. М. Мельник, Т. П. Кристофорова, Г. В. Качуринська ; відп. за вип. Л. Б. Сеник. – Вінниця, 2022.   

Сеник Л. Вінницька ОУНБ: робимо внесок у Перемогу / Лариса Сеник // Бібл. планета. – 2022. – № 2. – С. 22–24.

Слотюк Г. Проєкт «Голоси живої історії»: формуємо електронну карту пам’яті України / Г. Слотюк // Бібл. планета. – 2023. – № 2. – С. 25–27. – Бібліогр. в кінці ст.

Статистичний експрес «Бібліотеки Вінниччини 2021–2022 рр.» / ВОУНБ ім. В. Отамановського ; уклад.: Т. М. Марченко, Т. П. Кристофорова, Н. Г. Супрун, Г. В. Качуринська ; відп. за вип. Л. Б. Сеник. – Вінниця, 2023.

Бібліотека в умовах сучасності і конструювання майбутнього : матеріали ІV наук.-практ. конф., 27 верес. 2023 р., м. Вінниця : (до Всеукр. дня б-к) / Упр. культури та креат. індустрій Департаменту гуманітар. політики Вінниц. облвійськадмін., ВОУНБ ім. В. Отамановського, Вінниц. обл. від-ня ВГО УБА ; відп. за вип. Л. Б. Сеник ; редкол.: Г. М. Слотюк [та ін.], упоряд.: П. І. Цимбалюк, Т. П. Кристофорова. – Вінниця, 2023. – 168 с. 

Бібліотека – вибір на все життя. Бібліотекарі та бібліотекарки – заслужені працівники культури України (Вінницька область) : довідник / Упр. культури та креат. індустрій Департаменту гуманітар. політики Вінниц. облвійськадмін., ВОУНБ ім. В. Отамановського ; уклад. П. І. Цимбалюк ; переднє слово О. М. Дернова ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Л. Б. Сеник. – Вінниця, 2023. – 72 с. : фот.  

Статистичний експрес «Бібліотеки Вінниччини 2022–2023 рр.»/ Вінниц. ОУНБ ім. В. Отамановського; уклад.: Т. М. Марченко, Т. П. Кристофорова, Н. М. Мельник, Г. В. Качуринська; відп. за вип. Г. М. Слотюк. – Вінниця, 2024.